Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день.
Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.
Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-УІІІ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар з Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.
Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.
Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.
18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році, Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ...
19 травня 2022 року, четверДень вишиванки
Вишиванка - цікаві факти :
1. Вишиті візерунки на сорочці наносили на самі уразливі частини тіла - горло, груди і сонячне сплетення.
2. Було принципово важливим, щоб на зворотному боці вишитої сорочки не було вузликів. Вважалося, що ці вузлики можуть стати причинами помилок і нещасть в житті людини, яка носитиме вишиванку.
3. Вдавнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинні була уміти вишивати. А в селах кожна дівчина-наречена перед весіллям зобов'язана була вишити особливу святкову сорочку своєму женихові.
4.Вишиваючи весільну сорочку для коханого, дівчина нашіптувала старовинне заклинання-молитву на вірність. У народі вважалося, що якщо сорочка втратить свою білизну після прання, значить, «чоловік вскочив у гречку».
5. Вишиванку - вишиту сорочку з білого полотна (нехай латану, але обов'язково білу) і вишиту багатим традиційним візерунком українці носили тільки у свята. У будні носили так звані "буденки" - просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору.
6. Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам - з батьківських. Перші візерунки-оберіги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який, в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика надівали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.
7. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала для чада унікальну вишивку-оберіг червоними нитками - кольором родинного кровного зв'язку. На дитячих сорочках мами частенько вишивали тварин - собак, коней, курок з півнями або казкових птахів.
8. У кожному регіоні України для вишивки сорочки існує свій крій, візерунок і колір. Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині і Чернігівщині - сорочки з червоно-білою вишивкою. Самі різноколірні і яскраві вишиванки створювали умільці на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині і Гуцульщині.
9. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий - невинність і чистоту, жовтий - радість і надію, синій - воду, небо, спокій і жіноче начало.
10. Червоні маки як елемент візерунка стали популярні тільки на початку ХХ століття, адже здавна маки були символом смерті і печалі. Чорні вишиті сорочки в Україні традиційно носили вдівці і літні чоловіки.
https://www.youtube.com/watch?v=JepbLWxdt-I
21 травня, субота
День Європи в Україні
З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.
9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.
Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».
У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.
Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.
21 травня, субота Міжнародний день чаю
Чай - найпопулярніший напій на Землі. Друге місце за популярністю належить пиву. В Ірландії та Англії все ж пиво популярніше за чай.
«День чаю» відзначається щорічно 15 грудня. Метою створення цього цікавого свята стало залучення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції, а так само обговорення проблем дрібних виробників і працівників чайних виробництв. 15 грудня була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії», що безпосередньо вказує на те, що чайна галузь змушена боротися з безліччю проблем, які потребують вирішення.
Ідея відзначати «День чаю» практично витала в повітрі вже багато років. І після обговорення на всесвітніх громадських форумах в індійському Мумбаї в 2004 році і бразильському Порту-Алегрі, в особі Центру з освіти і Спілкування в 2005 році, дата 15 грудня стала носити назву «Міжнародний день чаю».
Офіційний Міжнародний день чаю тепер відзначається щорічно 21 травня, згідно з резолюцією ООН № A/RES/74/241. Вона була прийнята 21 грудня 2019 року і закликає Продовольчу і сільськогосподарську організацію Об’єднаних Націй (ФАО) очолити святкування Дня.
Найгучніше святкування «Міжнародного дня чаю» відповідно проходить в Індії і Шрі-Ланці, але такі країни, як Непал, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Кенія, Уганда, Малайзія і Танзанія, будучи також у ряді провідних світових сільгоспвиробників чаю, не залишаються байдужими до цього свята.
Про користь вживання різноманітних сортів чаю написано не мало наукових праць. У багатьох країнах по всьому світу існують унікальні багатовікові чайні традиції. І «День чаю» є чудова можливість згадати про них і приєднатися до численних привітань на адресу всіх тих людей, хто весь цей час працює над тим, щоб у нас на столі був цей чудовий напій. З Днем чаю!
21 травня, субота День науки в Україні
Чи рухає наука прогрес? Безперечно, принаймні активно сприяє цьому руху. Багато вчених невиправні романтики. Їх часто зовсім не цікавить, скільки часу і сил буде покладено на те чи інше наукове дослідження. Вони готові працювати понаднормово. Їх захоплює сам процес, а не відкриття, яке той або інший звичайний учений може зробити, зовсім не зупиняє їх. Навпаки, це стає прекрасним приводом відпочити, усвідомлюючи щось нове, зібратися з силами і приступити до наступних, ще не досліджених кроків.
У незалежній Україні «На підтрімку ініціатіві відоміх вчених, наукових установ, а кож професійніх спілок України» День науки був встановлений Указом № 145/97 від 14-го лютого 1997-го року діючого на той момент Президента України і відзначається у третю суботу травня. Існує так само і загальний, міжнародний день науковців з альтруїстичною назвою - «Всесвітній день науки за мир і розвиток», який був заснований ЮНЕСКО і відзначається 10-го листопада.
Україна являє собою державу з високим рівнем освіти і науки. НАН України - Національна Академія Наук України, була заснована 27-го листопада 1918-го року і зараз має 3 секції, близько 14-ти відділень і 170 інститутів та інших наукових установ, а також 1400 науково-дослідних інститутів і 330 вищих навчальних закладів, в котрих процюють більш ніж 7000 докторів і 78000 кандидатів наук.
Вчені вміють відпочивати. У їхнє професійне свято ми поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх вчених і наукових співробітників. Здоров’я Вам і нових досягнень! Успіхів у роботі і щастя в особистому житті!
Немає коментарів:
Дописати коментар